Археологічні експедиції

АРХЕОЛОГІЧНІ ЕКСПЕДИЦІЇ ДНЦЗКСТК

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження фортифікаційних споруд та околиць городища Чорнобиль» сектором археології та пам’ятконавства ДНЦЗКСТК восени 2021 року було продовжено археологічні дослідження літописного міста Чорнобиль.

Експедиція відбувалася у жовтні–листопаді 2021 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Курзенков Максим, Курзенкова Алла, Цимбал Юрій, Сердцев Вадим, Беленко Микола, Гненюк Олексій, Король Анатолій, Салуян Олександр, Клімов Сергій, Семикрас  Олександр, Семикрас Людмила, Новикова Тетяна та інші.

Під час роботи був закладений новий Розкоп 4 розміром 8х4 м. Розташований він за 10 м на північний захід від Розкопу 2. Під час польових досліджень було виявлено 28 ям, з них 20 відпрацьовано, 8 законсервовано. Було зафіксовано культурний шар, що попередньо інтерпретований як викид рову. Місце можливого розташування фортифікаційних споруд було законсервовано до наступного польового сезону.

 Загалом під час розкопок було знайдено 3727 археологічних артефактів ХІ–ХVІІІ ст. в тому числі 857 – основного фонду. Серед них: 1 археологічно цілий горщик, 267 фрагментів вінець гончарного посуду, 155 фрагментів орнаментованих стінок, 155 фрагментів денець, 28 фрагментів ручок, 15 фрагментів покришок, 17 фрагментів кахель, 1 фрагмент цеглини (XVII–XVIII ст.). Крім того: 25 виробів зі скла (3 браслети, 2 намистини, 3 фрагменти скляних шарів, 2 скляних шлаки, 15 фрагментів гутного скла), 12 виробів із кольорового металу (1 виделка, 1 дріб, 4 монети, 1 накладка на ґудзик, 1 гачок, 1 ґудзик, 1 прикраса, 2 невизначені вироби із кольорового металу), 15 виробів із каменю (2 фрагменти жорен, 1 пряслице із пірофілітового сланцю, 1 розтиральник, 6 крем’яних відщепів, 4 кресальні кремені, 1 лусочка), 164 вироби із чорного металу (4 рогачі, 10 гачків, 1 фрагмент замка, 3 крючки, 1 зубило, 1 кочерга, 1 ключ, 2 фрагменти криці, 1 кільце, 12 ножів, 1 перстень, 7 взуттєвих підков, 2 кінські підкови, 7 пластин, 1 фрагмент лопати, 1 шуруп, 2 пряжки, 6 скоб, 26 кованих цвяхів, 1 шило, 26 фрагментів шлаку, 47 невизначених виробів), 1 фрагмент виробу з кістки та 1 фрагмент козацької люльки.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження городища Лелів та середньовічного Чорнобиля» у 2020 році були сектором археології та пам’ятконавства ДНЦЗКСТК проведені археологічні розкопки літописного міста Чорнобиль та розвідувальні роботи на городищі Лелів.

Експедиція відбувалася у жовтні-листопаді 2020 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Курзенков Максим, Курзенкова Алла, Цимбал Юрій, Сердцев Вадим, Беленко Микола, Король Анатолій, Тараненко Сергій, Салуян Олександр, Клімов Сергій, Сімонов Ярослав та інші.

Під час роботи на городищі Чорнобиль було обстежено площу 45 м², на якій виявлено 14 об’єктів та підтверджено наявність фортифікації городища. Були продовжені роботи на довгому розрізі рову, де були пробрані два нижніх шари. Загалом під час розкопок було виявлено 4787 археологічних артефактів ХІ–ХІХ ст. (у тому числі 1287 одиниць основного фонду, з яких – 85 індивідуальних знахідок, а також значну кількість фрагментів глиняної обмазки з конструкцій колишніх печей та будівель, металевих шлаків, остеологічних залишків).

Крім того були продовжені роботи на городищі Лелів. З метою виявлення культурних шарів на ньому було закладено два шурфи розміром 1х1 м. Загалом знайдено 6 фрагментів неорнаментованих стінок гончарного посуду середньовічного часу та 4 фрагменти печини. Культурного шару виявлено не було.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження городища Лелів та середньовічного Чорнобиля» сектором археології та пам’ятконавства ДНЦЗКСТК у 2019 році були проведені археологічні розкопки літописного міста Чорнобиль, археологічні розвідки з шурфуванням в заплаві р. Уж на південній околиці Чорнобиля та розвідувальні роботи на городищі Лелів.

Експедиція відбувалася у жовтні–листопаді 2019 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Курзенков Максим, Івакін Всеволод, Курзенкова Алла, Цимбал Юрій, Сердцев Вадим, Беленко Микола, Сімонов Ярослав, Войтенко Іван, Чуб Дмитро, Ковтун Роман, Провальнюк Дмитро, Білецький Назар та інші.

В цьому році було продовжено роботи Розкопі 2, а також на городищі було закладено Розкоп 3 та Шурф 1.

Під час робіт на Розкопі 2 було виявлено 682 артефактів XI–XIX ст. Серед яких 475 фрагментів керамічних виробів, 3 фрагменти скляних виробів, 36 уламків печини, 8 уламків металевих виробів, 2 пряслиця з овруцького пірофілітового сланцю, 1 точильний камінь та 104 остеологічні знахідки. Розкоп був законсервований.

Під час проведення робіт на Розкопі 3 було виявлено 979 артефактів ХІ-ХХ ст. Серед яких 895 фрагментів керамічних та 14 фрагментів скляних виробів, 19 уламків металевих виробів, 2 точильних каменя та 49 остеологічних знахідок. Розкоп був законсервований.

У Шурфі 1 було виявлено 584 одиниці матеріалу ХІІ –ХХ ст. з них 434 фрагментів керамічних виробів, 12 скляних та 17 металевих виробів, 12 уламків печини 108 одиниць остеологічного матеріалу. Шурф законсервовано.

Крім того проводилися розвідки в околицях городища, а також закладено шурфи на городищі Лелів.

Оглядаючи південні околиці м. Чорнобиль, на невисокому підвищенні лівого берега р. Річище (притока р. Прип’ять) візуальною розвідкою в ритвинах диких тварин було помічено фрагменти кераміки доби пізнього середньовіччя. Для чіткішого датування та з’ясування специфіки культурних нашарувань нововиявленої пам’ятки було закладено два шурфи загальною площею 5 м2 (шурф 1 – 2х2 м, шурф 2 – 1х1 м). Загальна колекція Шурфу 1 складає 4210 одиниць з них 2234 фрагментів керамічних виробів 19 металевих виробів, 487 уламків печини 1142 одиниці остеологічного матеріалу. Колекція Шурфу 2 нараховує 85 фрагментів кераміки. Попередньо пам’ятка датується післямонгольським часом.

На городищі Лелів з метою встановлення потужності культурного шару на різних ділянках було закладено 4 шурфи розмірами 1х1 м кожен. Колекція Шурфу 1 складається з 3-х фрагментів стінок ліпної кераміки доби раннього залізного віку (милоградська культура). У Шурфі 2 виявлено 10 фрагментів кераміки, серед яких: фрагменти двох вінець, денце, стінки доби раннього заліза (милоградська культура) та фрагменти стінок середньовічного часу. Також зафіксовано 4 фрагменти печини. У Шурфі 3 знайдено 3 фрагменти стінок кераміки середньовічного часу. Колекція Шурфу 4 складається з 22 фрагментів кераміки, що в більшості, за виключенням кількох фрагментів стінок посуду раннього залізного віку, відносяться до доби середньовіччя. У верхній частині виявленого об’єкту (на глибині - 0,55 м) зафіксовано 2 масивних орнаментованих по шийці вінця ХІІ–ХІІІ ст. Також виявлено 10 фрагменти печини.

Таким чином, під час експедиції 2019 року було продовжено роботи на городищі Чорнобиль, зокрема дослідження захисного рову, а також закладено два нові розкопи та Шурф 1. Під час розвідок було виявлено нову пам’ятку Річище 1 та закладено 2 шурфи на ній. Крім того, 4 шурфами на городищі Лелів виявлено культурний шар періоду Київської Русі.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження городища Лелів та середньовічного Чорнобиля» сектором археології та пам’ятконавства ДНЦЗКСТК у 2018 році були проведені археологічні розкопки літописного міста Чорнобиль та археологічні розвідки з шурфуванням в його околицях.

Експедиція відбувалася у вересні-жовтні 2018 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Сорокун Андрій, Курзенков Максим, Беленко Микола, Чуб Дмитро, Івакін Всеволод, Дальокін Євген, Ошуркевич Любов та інші.

Для розкопок було обрано ділянку в південно-західній частині городища, що впритул прилягає до Траншеї 1, в якій у 2017 р. було зафіксовано рів, що, можливо, є частиною фортифікаційної споруди. Траншея 1 була розконсервована, після чого до неї була зроблена прирізка розміром 3 х 3м. На дослідженій площі було зафіксовано та відпрацьовано 4 різночасових ями. Відпрацювати в повному обсязі розкоп 2018 р. не вдалося за браком часу, тому після проведення необхідних креслень та фотофіксації він був законсервований. Загалом під час розкопок було знайдено 2827 археологічних артефактів ХІ–ХVІІІ ст.

Одночасно, з метою виявлення поселенської округи середньовічного міста, було продовжено шурфування мису борової тераси дельти р. Уж в 250 м. на південний захід від Іллінської церкви. В шурфі 2 х 2 м. було виявлено археологічні матеріали ХІ–ХVІІІ ст. та частину розвалу милоградської культури V–I ст. до н. е. При проведенні зачистки шурфу була виявлена прямокутна пляма, яка може бути похованням. Шурф законсервований.

Виявлення деяких сільськогосподарських околиць городища Чорнобиль та, що дуже важливо, його фортифікаційних споруд дає можливості для встановлення меж давнього міста, а також частково меж його сільської інфраструктури.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження літописного Чорнобиля та його околиць» сектором археології та пам’ятконавства ДНЦЗКСТК у 2017 році були проведені археологічні розкопки літописного міста Чорнобиль та археологічні розвідки в його околицях.

Експедиція відбувалася у червні 2017 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Сорокун Андрій, Курзенков Максим, Васильєв Павло, Сеітмаметов Елвіс, Беленко Микола, Івакін Всеволод, Павленко Сергій, Моця Богдан, Ошуркевич Люба та інші.

У цьому році було продовжено розкопки Траншеї 1 в південно-західній частині городища, що була законсервована восени 2016 року. Під час розкопок було виявлено 14 ям різної конфігурації та один великий об’єкт в південній частині траншеї

Об’єкт 1 було зафіксовано в південній частині розкопу, при зачистці, на рівні – 1,33 м. Матеріали зачистки відповідали ХІ–ХІІ ст. Одразу привернула увагу пряма лінія його краю, що мала відхилення на 400 від розмітки розкопу. Зафіксована площа становить 9 м2. Розпочати дослідження було вирішено з розрізу шириною 1 м вздовж східної стінки розкопу. В результаті чого було виявлення рову з внутрішньої сторони городища. Було також встановлено, що рів має складну мікростратиграфію нашарувань, зі слідами можливого його ремонту, та великою кількістю алювіальних розмивів, що вказували на тривалий час його експлуатації. Цікавою є специфіка розміщення в ньому знахідок, в більшості, це невеликі фрагменти кераміки з горизонтальним розміщенням по площині. Так само, в горизонтальному положенні, було виявлено ребро людини в придонній частині рову.

Датування керамічних знахідок, відповідно до глибин розрізу рову:

- 1,3 м – - 1,4 м – ХІ–ХІІІ ст.;

- 1,4 м – - 1,6 м – ХІІ ст.;

- 1,6 м – - 1,8 м – ХІ–ХІІ ст.;

- 1,8 м – - 2,0 м – ХІІ ст.;

- 2,0 м – - 2,2 м – ХІ – початок ХІІ ст.;

- 2,2 м – - 2,4 м знахідки відсутні;

- 2,4 м – - 2,6 м – ХІІ ст.

Спостереження за розміщенням та особливостями насиченості керамічних виробів в заповненні рову вказують на функціонування цієї частини об’єкту на хронологічному проміжку з кінця ХІ до першої половини ХІІ ст.

Загалом під час досліджень у 2017 році було знайдено 4041 фрагмент кераміки (1240 відібрано для зберігання), 43 вироби з чорного металу, один виріб з кольорового металу, 26 скляних виробів (серед яких 1 фрагмент браслета та 8 намистин), 9 виробів з каменю, в тому числі три точильні бруски ХІ–ХІІІ ст.

Крім того у 2017 р. археологічною експедицією було проведено розвідки під час яких обстежено борову терасу в південній частині міста на південь – південний захід від Іллінської церкви. В закладеному шурфі розміром 1,0 х 1,5 м виявлено давньоруський культурний шар попередньо Х–ХІІІ ст. та розвал посудини милоградської культури раннього залізного віку VІІ–І ст. до н. е.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження літописного Чорнобиля та його околиць» сектором археології та пам’ятконавства ДНЦЗКСТК у 2016 році було продовжено археологічні розкопки літописного городища Чорнобиль та розвідувальні роботи по дослідженню околиць пам’ятки. Особлива увага була приділена пошуку ймовірного захисного рову та виявленню сільських околиць городища.

Експедиція відбувалася у вересні–жовтні 2016 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Сорокун Андрій, Курзенков Максим, Васильєв Павло, Милашевський Олександр, Цимбал Юрій, Беленко Микола, Сеітмаметов Елвіс, Ошуркевич Люба та інші.

Для розкопок було визначено ділянку площею 33 м². Обрана ділянка знаходиться в напільній частині городища на місці розташування вулиці Петровського. З метою виявлення давньоруського захисного рову була закладена траншея 3 х 11 м. На дослідженій площі було зафіксовано сім різночасових об’єктів.

Загалом під час археологічних досліджень городища у 2016 р. було знайдено 1652 одиниці кераміки, 123 вироби з чорного металу, 8 виробів з кольорового металу, 49 виробів зі скла (в тому числі один фрагмент давньоруського браслету), два вироби з кістки (фрагмент руків’я ножа, «чарка» з рогу), один точильний брусок та два крем’яні вироби.

Під час проведення експедиції було обстежено три борові тераси в південній частині міста на південь – південний захід від Іллінської церкви. Закладено п’ять шурфів 1,0 х 2,0 м. та один шурф 1,0 х 1,0 м., в трьох з яких було виявлено археологічні артефакти давньоруського часу. Крім того було зроблено п’ять шурфів 1,0 х 2,0 м. в районі городища Лелів – археологічного матеріалу не виявлено.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження літописного Чорнобиля та його околиць» у 2015 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК було продовжено археологічні дослідження літописного городища Чорнобиль.

Експедиція відбувалася у вересні-жовтні 2015 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Сорокун Андрій, Курзенков Максим, Милашевський Олександр, Беленко Микола, Павленко Сергій, Ошуркевич Любов та інші.

У цьому році проводилися розкопки на ділянці площею 28 м², яка була законсервована у 2014 році. Проведена розконсервація та зачистка ділянки показала велику концентрацію об’єктів різної конфігурації (ям, тинів, густої системної оранки), найбільші з яких було зафіксовано в західній частині розкопу. Зважаючи на велику насиченість ям з різним заповненням та перекриття їх одна одною, проводилося їх почергове дослідження

Важливим спостереженням є фіксація щонайменше трьох рядів частоколу, які датуються не раніше як ХІІ ст., що дає важливі відомості для проведення аналізу забудови літописного міста за зведеним планом розкопу.

Окрім дослідження розконсервованої ділянки було закінчено розкопки бровки, яка була законсервована в 2014-у році. Серед виявлених матеріалів найбільш цікавими є фрагмент вінця миски ХІІ–ХІІІ ст. з лінійним орнаментом та жовтою точковою поливою на ребрі; фрагмент ручки горщика, що з внутрішнього боку має відтиск тканини. Подібний фрагмент ручки з відтиском тканини було виявлено в 2014-му році.

Загалом під час досліджень знайдено 1288 фрагментів кераміки, 33 вироби з металу, 15 скляних виробів, 39 виробів з каменю, 1 виріб з кістки.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічні розкопки літописного міста Чорнобиль у 30-кілометровій зоні відчуження» у 2014 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК було продовжено археологічні дослідження городища.

Експедиція відбувалася в два етапи: 1–15 травня та 1 жовтня – 18 листопада 2014 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Сорокун Андрій, Курзенков Максим, Милашевський Олександр, Васильєв Павло, Беленко Микола, Журавльов Олег, Павленко Сергій, Томашевський Андрій, Івакін Всеволод, Цвіркун Остап, Зоценко Іван, Гнера Володимир, Бібіков Дмитро, Ошуркевич Люба та інші.

У травні 2014 року було зроблено прирізку до західної ділянки розкопу, де з осені 2013 року залишався об’єкт, що попередньо був інтерпретований як опалювальний пристрій. Відпрацювання 2 м2 не підтвердили припущення щодо його продовження – об’єкт виявився зруйнованим.

Наступним завданням було пошук залишків оборонного рову. Закладена траншея показала наявність повноцінного культурного шару доби Київської Русі за межами мису, а також різке його падіння ближче до городища. Особливості планіграфічного та стратиграфічного розташування вказали на те, що пошуки залишків рову потрібно вести довгою широкою траншеєю, зорієнтованою перпендикулярно до країв балки по обох її боках.

У жовтні–листопаді для роботи було вибрана ділянка площею 12 кв. м., яка була законсервована у 2008, а потім у 2013 роках. Крім того на прилеглій території було закладено новий розкоп розміром 28 кв. м. Таким чином, загальна площа розкопу склала 40 кв. м. на глибину близько 1,5 м.

Під час досліджень було виявлено та відпрацьовано 6 господарчих ям давньоруського часу та підвальне приміщення кінця ХІХ ст., в заповненні якого виявлені матеріали починаючи від доби давньої Русі й до теперішнього часу; 4 об’єкти давньоруського часу у вигляді завалів (викидів) печини та попелу, систему парканів та стовпових ям, та сліди заступу у материковому ґрунті.

Під час досліджень виявлено 2749 фрагментів керамічного посуду, а також: 68 скляних намистин, більше 200 уламків скляних браслетів, більше 100 металевих виробів (в тому числі ножі, серп, рибальські гачки та блесна, пряжки, вудило, кольчужні кільця, натільні хрестики, браслети), вироби з овруцького пірофілітового сланцю: 14 прясел, 5 натільних хрестиків та одне грузило; вироби з кістки та рогу. Знайдено велику кількість остеологічних решток.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічні розкопки літописного міста Чорнобиль у 30-кілометровій зоні відчуження» у 2013 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК було продовжено археологічні дослідження городища.

Експедиція відбувалася в два етапи: 18 вересня – 24 жовтня та 8–13 листопада 2013 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Зоценко Іван, Сорокун Андрій, Васильєв Павло, Милашевський Олександр, Беленко Микола, Журавльов Олег, Гнера Володимир, Милашевська Валентина, Ошуркевич Любов та інші.

Для розкопок було обрано ділянку, що безпосередньо прилягає до північно-західного кута розкопу 2008 року. Основним завданням було закласти траншею до краю мису з метою виявлення меж городища, а також встановлення планіграфічних та стратиграфічних особливостей цієї ділянки пам’ятки. Траншея розміром 2x14 м орієнтована за віссю північний захід – південний схід. В процесі відпрацювання розкопу, з метою вирішення планіграфічних особливостей, було вирішено зробити прирізку розміром 4х6 м. Таким чином, загальна площа розкопу становить 52 м². Крім того було розконсервовано ділянку культурного шару 2008 року площею 12 м², яку було зачищено та частково відпрацьовано.

На дослідженій площі було зафіксовано 35 археологічних об’єктів, 31 з яких відпрацьовано. Серед них: 1 споруда, 1 піч, 3 конструкції, що попередньо інтерпретовані як горни, 18 господарчих ям, 3 рівчаки (залишки давньоруських парканів) та 9 невизначених об’єктів.

Під час досліджень виявлено близько 2500 фрагментів керамічного посуду, а також близько 200 індивідуальних знахідок, серед яких вироби зі скла, каменю, кістки, кольорового та чорного металів.

Крім того, під час експедиції було додатково обстежено пам’ятки Ковшилівка 1–7, околиці села Лелів та м. Чорнобиль. Загалом було закладено 12 шурфів. Доповнені крем’яні та керамічні колекції пам’яток Ковшилівка 1–4.

Під час досліджень в місті Чорнобиль на території колишньої російськомовної школи (місце розташування домініканського монастиря ХVІІ ст.) у шурфі розміром 2х2 м. було виявлено господарчу яму кінця ХІХ – початку ХХ ст. та п’ять поховань. В заповненні шурфу – керамічні вироби від ХVІ ст. (?) до сучасності. Знайдено вінця, можливо кінця ХІІ – початку ХІІІ ст.

Два з п’яти виявлених поховань було розкопано, а саме одне дитяче та одне жіноче. Поховання безінвентарні. В жіночому знайдено невелику кількість кераміки (ХVІ – ХVІІ ст.), проте, можливо, що вона потрапила в заповнення поховання випадково. У дитячому похованні виявлені залишки труни. Антропологічні залишки та залишки труни були відібрані для проведення необхідних аналізів та радіовуглецевого датування. Під час польових робіт були припущення про можливий зв’язок поховань із існуванням Домініканського монастирю. Проте результати радіовуглецевого аналізу кісток з жіночого поховання показали дату не менш ніж на 100 років раніше.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічні розвідки в районі лістописного міста Нобель» у 2012 році було проведено археологічні розвідки в околицях озера Нобель. Дослідження проводилися у рамках грантової програми Єврокомісії «Сталий розвиток місцевих громад через актуалізацію культурної спадщини», сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК спільно з Інститутом Археології НАН України

Експедиція відбувалася з 22 травня по 05 червня 2012 р.

Учасники експедиції: Залізняк Леонід, Переверзєв Сергій (керівники), Хоптинець Іван, Васильєв Павло, Милашевський Олександр, Сорокун Андрій, Томашевський Андрій, Беленко Микола, Зоценко Іван, Борисов Артем, Залізняк Ганна.

Під час комплексних археологічних розвідок у Зарічненському р-ні Рівненської обл. були обстежені села Нобель, Морочне, Млин, Дідівка, Сенчиці, Омит, хутір Люботинь, а також острів Переволоки (Татарка) та околиці озер Нобель і Омит.

У процесі робіт було досліджено місце розташування літописного городища Нобель і його посаду, зібрано підйомний матеріал та закладено кілька шурфів. Судячи з отриманих матеріалів, літописний Небель виник у ХІІ ст. Прилегле до нього поселення з’явилось у середині ХІІІ ст. і, можливо, пов’язане з припиненням життя в селищі в центральній частині півострова.

Загалом експедицією було обстежено 21 відому пам’ятку археології з метою перевірки їх стану та уточнення меж, а також відкрито 21 нову. Вони відносяться до різних археологічних періодів – фінальний палеоліт, мезоліт, неоліт, епоха бронзи, ранній залізний вік та середньовіччя. Найбільше уваги привертають скупчення пам’яток довкола озера Нобель та на острові Переволоки (Татарка). За час експедиції закладено 31 шурф, зібрано близько 15 тисяч артефактів.

Археологічні розвідки дозволили здійснити інспекцію унікального скупчення археологічних пам’яток. Під час них було з’ясовано, що частина раніше відомих пунктів припинила існування, оскільки їх шар зруйнований видмами, які задернувалися та заросли сосновим лісом, а археологічні матеріали зібрані дослідниками. Разом із тим, на піщаних дюнних масивах відкрилися нові видми з багатими археологічними матеріалами.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження стоянки Великий Дивлин 1, скупчення Е (Лугинський район Житомирської області)» у 2012 році сектором археології та пам’яткознавства було продовжено археологічні дослідження стоянки кам’яної доби Великий Дивлин 1, скупчення Е.

Експедиція відбувалася у серпні–вересні 2012 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Васильєв Павло, Милашевський Олександр, Сорокун Андрій, Беленко Микола, Зоценко Іван, Томашевський Владислав.

Площа розкопу у цьому році становить 17 м². Цікавими є планіграфічні спостереження. Зокрема, було зафіксовано та відпрацьовано два «точки» (місце первинного розколювання кременю), що виглядають як скупчення матеріалу невеликих розмірів. Один із них знаходиться неподалік від дослідженої у минулому році будівлі.

Кількість матеріалу добутого у розкопі становить 6351 артефакт, серед яких 28 виробів із вторинною обробкою та 8 нуклеусів.

Крім того, було проведено збори підйомного матеріалу на посаді давньоруського городища, який розташований між горами «Султанка» та «Дивлинська». На великій площі без помітних скупчень було зібрано 59 фрагментів кераміки, серед яких 8 вінець, 2 денця та 3 орнаментовані стінки. Попередньо матеріал можна датувати Х–ХІІ ст.

Також в цьому році було проведено розвідки в околицях найближчого (до археологічного комплексу) села – Бучмани. В результаті було відкрито ще одне місцезнаходження кам’яної доби – Бучмани 5.

Загальна кількість артефактів, які були здобуті в розкопі, шурфі та під час зборів підйомного матеріалу у 2012 році становить 6425 одиниць.

Дослідження 2012 р. додали багато нової інформації про пам’ятку. Кількість матеріалу значно перевищила показники минулих років. Вироби з вторинною обробкою представлені кінцевими скребком, кутовими та серединними різцями, проколкою, перфоратором, ретушованими пластинами та відщепами. Крім того знайдено пластинку з притупленим краєм та тронковану пластинку.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічні розвідки в околицях середньовічного Чорнобиля» сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК у 2010–2012 рр. було проведено комплексні археологічні розвідки в околицях середньовічного Чорнобиля, в басейні р. Прип’ять та її притоках Уж і Тетерів.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівники), Васильєв Павло, Хоптинець Іван, Зоценко Іван, Сорокун Андрій, Милашевський Олександр, Колибенко Володимир, Павленко Сергій, Томашевський Андрій, Шидловський Павло та інші.

Першочерговим завданням досліджень літописного городища було з’ясувати його розміри, виявити та зафіксувати наявність захисних споруд, а також його інфраструктури, з метою встановлення охоронних зон пам’ятки, зон охоронюваного ландшафту та археологічного культурного шару, умови можливої експлуатації тощо. Загалом під час робіт було закладено 6 шурфів, з них 2 з метою виявлення посаду середньовічного городища Чорнобиля. Зважаючи на відсутність давньоруського культурного шару в шурфах № 1 і 2 можна припустити, що городище, можливо, не мало посаду, а виробничі майстерні знаходилися безпосередньо на його території.

Два шурфи було закладено на подвір’ї церкви. Ними було виявлено кладовище пізньосередньовічного або нового часу. Фрагменти керамічного посуду виявлені в шурфах відносяться до ХІІ–ХІІІ ст. та ХVІІ–ХІХ ст.

Два шурфи на городищі показали, що воно займало територію всього мису, а не лише його центральну частину, як вважалося до того.

Археологічні розвідки в басейні р. Прип’ять проводилися протягом польових сезонів 2011–2012 років. Були обстежені відселені села Паришів, Теремці, Крива Гора, Кошівка, Опачичі, Ладижичі, Лелів, Оташів та їх околиці. Під час розвідок виявлено й зафіксовано 7 різночасових пам’яток археології, у тому числі – 1 курган.

Археологічні розвідки в басейні р. Уж та її приток у Зоні відчуження проводилися протягом 2010–2012 років. За цей час було обстежено 32 села та смт Поліське. Археологічні пам’ятки виявлені у таких населених пунктах: Залісся, Запілля, Черевач, Луб’янка, Мартиновичі, Ковшилівка, Грезля, Поліське, Іловниця, Рудня-Вересня, Андріївка, Ямпіль та Плютовище. Всього зафіксовано 36 пам’яток археології, у тому числі – 2 кургани й 1 курганна група.

Археологічні розвідки в басейні р. Тетерів на території Іванківського р-ну Київської обл., що межує із Зоною відчуження, проводилися у 2010 р. Обстеженням було охоплено села Зорин, Горностайпіль, Лапутьки, Губин, Медвин, Страхолісся, Макарів, Дитятки, Оране, Фрузинівка, відселене селище Зелений Мис, що розташовані на лівому березі р. Тетерів. Під час розвідок було виявлено та зафіксовано 13 різночасових пам’яток археології.

Таким чином, під час комплексних археологічних розвідок в зоні відчуження та суміжних територіях у 2010–2012 рр. було виявлено та обстежено 56 невідомих до цього пам’яток. Крім цього було додатково обстежено мис на якому розташоване літописне городище Чорнобиль та його околиці.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження стоянки Великий Дивлин 1, скупчення Е (Лугинський район Житомирської області)» у 2011 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК спільно з кафедрою археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка було продовжено археологічні розкопки на стоянці кам’яної доби Великий Дивлин 1, скупчення Е.

Експедиція відбувалася у серпні 2011 року.

Учасники експедиції: Шидловський Павло (керівник), Переверзєв Сергій, Хоптинець Микола, Хоптинець Іван, Васильєв Павло, Милашевський Олександр, Сорокун Андрій, Беленко Микола, Марина Комар, Переверзєв Олександр, Зоценко Іван, Хоптинець Олександр, Виноградова Ольга, Тронь Альона та інші.

У цьому році на стоянці закладено розкоп загальною площею 12 м2 та розконсервовано частину розкопу 2010 року. За 10 м на північний захід від розкопу, у лісі, було закладено два шурфи 1 х 1 м з метою виявлення меж пам’ятки. На всій площі розкопу було зафіксовано одинадцять різних об’єктів. Серед них 10 ям та будівля, яка була інтерпретована як «чум» невеликих розмірів.

Загальна кількість матеріалу, здобутого на 17 м² розкопу за 2011 рік, налічує 1071 одиницю. Серед них 1068 крем’яних артефактів, 1 абразив на сплощеній кварцитовій гальці, 2 фрагменти кістки, 1 уламок кварциту та 1 камінь.

Серед крем’яного матеріалу переважають відходи виробництва (1051 шт.). Вироби з вторинною обробкою представлені 18 артефактами: ретушованими відщепами (5 екз.), пластинами (2) (Рис. Б.5.4,5), пластинками (1), скребками (3), різцями (2), абразивом (1) двома вістрями, мікропластиною з притупленим краєм і пластинкою з притупленим краєм.

У вересні поточного року в Київській Радіовуглецевій лабораторії Інституту геохімії навколишнього середовища були отримані радіовуглецеві дати за зразками деревного вугілля, відібраних під час розкопок зі стовпових ямок чуму та одного з вогнищ. Результати радіовуглецевого датування показали час існування об’єктів у межах останньої чверті 8 – першої половини 7 тис. до н. е. (6550 ± 190 ВР, 7090 ± 120 ВР).

У жовтні поточного року д-р геологічних наук Мариною Комар було відібрано геохронологічні колонки ґрунтів зі стратиграфічних горизонтів, які зараз знаходяться в лабораторному опрацюванні в Інституті геологічних наук НАН України.

Дослідження 2011 р. додали багато нової інформації про пам’ятку Великий Дивлин, скупчення Е. Кількість матеріалу перевищила показники минулих років у кілька разів. Вироби з вторинною обробкою представлені кінцевими скребками, кутовими різцями, абразивом, ретушованими пластинами та відщепами. Наявність вістер в сукупності з лабораторними дослідженнями дають основну інформацію для інтерпретації пам’ятки.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження комплексу пам’яток Великий Дивлин (Лугинський район Житомирської області)» у 2010 році сектором археології та пам’яткознавства було ДНЦЗКСТК спільно з кафедрою археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка продовжено археологічні розкопки на стоянці кам’яної доби Великий Дивлин 1, скупчення Е.

Експедиція відбувалася у серпні 2010 року.

Учасники експедиції: Шидловський Павло (керівник), Переверзєв Сергій, Хоптинець Іван, Васильєв Павло, Милашевський Олександр, Сорокун Андрій, Беленко Микола, Зоценко Іван, Колибенко Володимир, Хоптинець Микола, Тронь Альона, Семенова Аліса та інші.

У цьому році було проведено комплексну експедицію, під час якої обстежено пам’ятки археології Лугинського р-ну Житомирської обл.: проведено збір підйомного матеріалу, закладено шурфи з метою з’ясування стану збереженості культурного шару, а також продовжено стаціонарні розкопки на палеолітичній стоянці Великий Дивлин І (скупчення Е) та шурфування середньовічного поселення Великий Дивлин ІІ.

Загальна кількість виробів з кременю зі скупчення Е налічує 261 одиницю, здобуті в результаті розкопок та зібраного з поверхні пам’ятки. Матеріали з розкопу площею 10 м² (245 од.) представлені як відходами виробництва, так і знаряддями праці. Серед відходів виробництва є відщепи (115 од.), пластинчасті сколи (66 од.), лусочки (51 од.) та нуклеуси (3 од.). Вироби з вторинною обробкою представлені 3 ретушованими відщепами, 1 ретушованою пластиною, 3 ретушованими пластинками, 2 скребками та 3 різцями.

Крім того було проведено збори підйомного матеріалу на інших скупченнях. Кількість артефактів, зібраних на скупченні А становить 30 одиниць. Серед виробів представлені відходи виробництва та ретушовані відщепи.

Загальна кількість підйомного матеріалу зібраного на скупченні Д становить 17 одиниць, представлених виключно відходами виробництва.

Крім того, під час експедиції було обстежено околиці с. Бучмани на правому березі р. Жерев. У процесі розвідок було виявлено 10 археологічних стоянок та місцезнаходжень кам’яної доби.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження комплексу пам’яток Великий Дивлин (Лугинський район Житомирської області)» у 2009 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК спільно з кафедрою археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка розпочато археологічні розкопки на стоянці кам’яної доби Великий Дивлин 1, скупчення Е.

Експедиція відбувалася у серпні 2009 року.

Учасники експедиції: Шидловський Павло (керівник), Переверзєв Сергій, Хоптинець Іван, Васильєв Павло, Милашевський Олександр, Сорокун Андрій, Беленко Микола, Зоценко Іван, Колибенко Володимир, Хоптинець Микола, Тронь Альона, Семенова Аліса та інші.

Розпочаті у 2008 р. розкопки скупчення А, неможна було продовжити через їх розташування на людських городах. Тому було проведено розвідки на території комплексу та в його околицях. У результаті пошукових робіт виявлено три скупчення підйомного матеріалу кам’яної доби – скупчення Г, Д, Е. Найперспективнішим виявилося скупчення Е, на якому й були проведені основні роботи.

Розкопом 2009 року досліджено 8 м² стоянки. В орному шарі виявлено 5 фрагментів кераміки давньоруського часу, що свідчить про руйнацію оранкою посаду давньоруського городища. Культурний шар кам’яної доби у неперевідкладеному стані зафіксовано на глибині 0,5 м в супіску. Переважна більшість виробів виявлено в процесі дослідження культурного шару.

Загальна кількість крем’яних виробів з розкопу становить 113 артефактів, представлених як відходами виробництва, так і знаряддями праці. Серед відходів виробництва наявні відщепи (56 од.), пластини (31 од.), лусочки (10 од.) та нуклеуси (7 од.). Вироби з вторинною обробкою представлені ретушованими пластинами (5 од.), скребачкою, різцем та мікроінвентарем (2 од.).

Найбільшу увагу привертають знахідки мікролітів. Перший – вістря типу мікрогравет оформлене обрубувальним ретушуванням по краю виробу та основи; загострене з проксимальної частини пластини. Другий виріб – низька трапеція на пластині, оформлена обрубувальним ретушуванням з боків та плавною виїмкою по верхньому краю виробу.

Таким чином, дослідженнями експедиції у 2009 році було відкрито три нові пам’ятки археології, найперспективнішою з яких є Великий Дивлин І, скупчення Е.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічне дослідження комплексу пам’яток Великий Дивлин (Лугинський район Житомирської області)» у 2008 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК спільно з кафедрою археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка розпочато археологічні розкопки на стоянці кам’яної доби Великий Дивлин 1, скупчення А.

Експедиція відбувалася у серпні 2008 року.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Шидловський Павло, Хоптинець Іван, Васильєв Павло, Милашевський Олександр, Сорокун Андрій та інші.

В цьому році на скупченні А було закладено розкоп площею 5 м². За характером матеріалів та планіграфічними спостереженнями розкопом відкрито частину виробничої ділянки по обробці кременю.

Внаслідок незначної глибини залягання відбувається активна руйнація пам’ятки сильними еоловими процесами та оранкою, що засвідчено значною кількістю матеріалу зібраного з поверхні.

Загалом, колекція виробів налічує 509 артефактів, представлених як відходами виробництва, так і знаряддями праці. Серед відходів виробництва найчисельнішу групу складають відщепи (276 од.). Значна кількість цих виробів являється сколами оформлення нуклеусів (60 первинних, 5 реберчастих та 3 відщепи підправки площадки. Також наявні фрагменти 51 пластини, 30 пластинок та 12 мікропластин.

Знаряддя праці (97 од.) представлені ретушованими відщепами та пластинами, скребками, різцями, скобелями, проколками та мікроінвентарем. Серед виробів з вторинною обробкою найбільшу групу (34 од.) становлять ретушовані відщепи. Ретушованих пластин трохи менше – 25 од., серед яких виділяється серія виробів (12 од.) з тронкованими проксимальним або дистальним кінцями.

Категорія скребачок (8 од.) представлена переважно кінцевими середньовисокими на відщепах. Наявні дві високі скребачки на масивних відщепах з підтіскою по черевцю. Різці (12 од.) в більшій мірі представлені боковими, також наявні на куті зламаної пластини та серединні. В незначній кількості в колекції присутні скобелі (9 од.), виготовлені як на відщепах, так і на пластинах. Крім того, серед матеріалів наявні 3 проколки на відщепах. Мікроінвентар представлений 4-ма од., серед якого наявний дистальний фрагмент вістря, два фрагменти пластинок з притупленим краєм та тронкована пластинка. Серед знарядь для обробки кременю наявні один ретушер та абразив на фрагменті крем’яного жовна.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Археологічні розкопки середньовічного міста Чорнобиль» у 2008 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК було продовжено археологічні розкопки на городищі.

Експедиція відбувалася з 29 травня по 22 червня.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Манько Валерій, Переверзєва Ольга, Васильєв Павло, Пономаренко Віталій, Хоптинець Іван, Балко Олексій, Журавльов Олег, та інші.

Протягом польового сезону 2008 р. на території городища було розкрито 88 м² та досліджено, включно зі стовповими ямками, близько 200 об’єктів при потужності культурного шару більше 1 м. Керамічні знахідки представлені як давньоруською керамікою, з кінця Х ст. до післямонгольського періоду, так і матеріалами нового часу. Нерівномірність та перемішаність культурного шару ускладнює визначення стратиграфічних горизонтів. На глибині 0,9 – 1,25 м було зафіксовано непорушений культурний шар XI–XIII ст. Дослідження ускладнювалось тим, що майже всі знахідки посудин з розкопу 2008 р. представлені керамічним боєм. Наявна тільки одна археологічно ціла форма давньоруської доби.

Усього було знайдено 2894 фрагменти керамічних посудин. Більшість із них відносяться до глечиків, проте є фрагменти мисок і покришок, а також сковорідок.

Крім того було виявлено велику кількість скляних браслетів та намистин, вироби з кістки та рогу, вироби із металу. Серед останніх – ножі, замки, рибальські гачки, наконечники стріл та інше.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Розкопки неолітичної стоянки Поліське 1» у 2008 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК продовжено археологічні дослідження пам’ятки.

Експедиція відбувалася з 25 квітня по 4 травня.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Хоптинець Іван, Переверзєва Ольга, Васильєв Павло, Милашевський Олександр.

Метою дослідження 2008 року було з’ясування розмірів стоянки та склад кременевого комплексу. Розкоп площею 32 м². було розбито на квадрати 2 х 2 м.

Шар гумусованого коричневого піску, де була сконцентрована основна кількість археологічного матеріалу, досліджувався 10-ти см. прошарками за допомогою лопат.

Внаслідок археологічного дослідження неолітичної стоянки «Поліське–1» у 2008 році було зібрано 592 вироби з кременю, 2 фрагменти кераміки. Серед відходів виробництва чисельнішу групу складають відщепи 339 одиниць, пластинчастих заготовок виявлено всього 20 од., переважна більшість серед яких – пластини та їх перетини.

Виробів із вторинною обробкою всього 28 одиниць. Найчисельніша категорія виробів представлена відщепами з ретушшю та виїмками – 12 од. Також виявлено 2 пластини з ретушшю, 7 скребків, всі кінцевих форм, оформлені крутою та напівкрутою ретушшю, 2 різці, 1 скобель, 1 відщеп з пласкою ретушшю з черевця, інтерпретований як стамеска та перфоратор на пластині з пласкою ретушшю по двох гранях.

У крем’яному комплексі присутні два біфаси: біфас клиноподібний на плитці крупнозернистого волинського кременю, оформлений крутою та напівкрутою ретушшю з оформленим двома сколами «обушком»; біфас трапецієподібний на плитці з крупнозернистого волинського кременю з «обушком», оформленим двома зустрічними сколами.

 

У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Розкопки неолітичної стоянки Плютовище 1» у 2008 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК продовжено археологічні дослідження пам’ятки.

Експедиція відбувалася з 15 по 28 вересня.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Васильєв Павло, Милашевський Олександр, Пономаренко Віталій, Зоценко Іван, Хоптинець Іван та інші.

Метою розкопок було дослідження всієї площі стоянки. Була вивчена та досліджена друга локальна ділянка культурного шару (скупчення) з чотирьох, виявлених В. О. Маньком. На північному заході від розкопу 2003 р. був закладений розкоп загальною площею 20 кв. м. У результаті досліджень знайдено 169 виробів з кременю та 2 фрагменти неорнаментованої кераміки, об’єктів не виявлено. Кераміка представлена всього двома незначними фрагментами світло-коричневого кольору з домішками трави та дрібного піску в тісті: один фрагмент неорнаментований, другий – орнаментований гребінцевим штампом. Вона дуже погано збережена, тому ретельніше охарактеризувати орнаментацію неможливо.

Невелика кількість новознайденого матеріалу зумовлена тим, що значна площа розкопу була пошкоджена пізнішими перекопами.

Досліджена ділянка культурного шару, безперечно, є периферійною частиною господарчо-побутового комплексу стоянки, дослідженою В. О. Маньком у 2003 році.

 

 У межах виконуваної науково-дослідної роботи  «Розкопки неолітичної стоянки Поліське 1» у 2007 році сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК проведено археологічні дослідження пам’ятки.

Експедиція відбувалася з 25 квітня по 4 травня.

Учасники експедиції: Переверзєв Сергій (керівник), Манько Валерій, Хоптинець Іван, Переверзєва Ольга, Васильєв Павло, Пономаренко Віталій, Фесенко Інна, Балко Олексій.

Перші відомості про наявність культурного шару на пам’ятці з’явилися 31 травня 2007 року внаслідок проведення наукової експертизи земельної ділянки (площа 15, 3332 га), наміченої для спорудження об’єкта комплексної забудови індивідуальних житлових будинків, розташованої на землях резервного фонду Поліської сільради Коростенського р-ну Житомирської обл. У процесі збору підйомного матеріалу та шурфування була виявлена неолітична стоянка «Поліське–1».

Восени цього ж року були проведені науково-рятівні археологічні розкопки неолітичної стоянки. Загальна площа розкопу становить 232 м².

У результаті розкопок знайдено 3868 виробів з кременю та два фрагменти кераміки яніславицької неолітичної культури середини VI тис. до н. е. В процесі досліджень було виявлено та досліджено об’єкти києворуського часу (840±50 ВР): два короткочасних житла та шість вогнищ.

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
ВІД ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ
Адреса
03057, Україна,
місто Київ, 
просп. Перемоги, 56

Тел.:  (044) 501-44-59
Е-mail:dnczkstk@ukr.net
Facebook
Телеграм
Зворотній зв'язок