Історія археологічних досліджень Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (далі – ДНЦЗКСТК) тісно пов’язана із літописним городищем Чорнобиль, з відкриття якого вона бере свій початок.
Літописний Чорнобиль було відкрито у 2003 році експедиційною групою Інституту археології НАН України (за договором із МНС України № 10/4-96) під керівництвом Валерія Манька, яка працювала у зоні відчуження в складі комплексної експедиції Центру захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій МНС України. Під час цієї експедиції було також виявлено 20 різночасових пам’яток археології.
Восени 2003р. розпочаті розкопки неолітичного поселення Плютовище І, під час яких були знайдені залишки поселення кінця VI тис. до н. е. В процесі робіт були виявлені 2 заглиблених вогнища, а також численні знахідки неолітичної епохи: гостродонний горщик, орнаментований гребінцевим штампом, крем'яні наконечники стріл, скребачки, різці, заготовки для знарядь праці, а також відходи виробництва кременевих знарядь.
У 2004 році Центром захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій було започатковано археологічні розкопки городища Чорнобиль, що несистематично проводилися до 2008 року під керівництвом Сергія Переверзева. У 2007 році археологічною експедицією було проведено топографічну зйомку місцевості, зокрема мису, на якому розташоване городище. Під час розкопок 2008 року та розвідок у 2011 році були спроби виявити місце розташування посаду, подолу або окольного міста. Проте ці дослідження не дали позитивних результатів. Не вдалося виявити і можливих залишків захисних споруд та остаточно встановити межі городища, необхідні для його паспортизації.
У 2007–2008 рр. співробітниками сектору археології та пам’яткознавства проводились розкопки неолітичної стоянки Поліське 1 (Коростенський р-н Житомирської обл.). Пам’ятка відноситься до яніславицької культури. У результаті було виявлено близько 6 тис. крем’яних артефактів, значна частина яких знаряддя праці.
Крім того, з 2008 р. розпочато дослідження комплексу археологічних пам’яток Великий Дивлин, який розташований неподалік однойменного села на півночі Житомирщини. Його було відкрито у 2006 р. місцевим краєзнавцем Миколою Хоптинцем. До комплексу входять 6 скупчень кам’яної доби, городище з посадом періоду Київської Русі та поселення того ж часу. Наступного року було проведено шурфування з метою виявлення культурного шару. З 2008 по 2012 рр. на території різних скупчень комплексу проводились стаціонарні розкопки, шурфування та збір підйомного матеріалу. В цей період було відкрито та частково розкопано унікальну стоянку періоду мезо-неоліту – Великий Дивлин (скупчення Е).
У 2009 р. ДНЦЗКСТК було започатковано програму комплексних археологічних розвідок в околицях середньовічного Чорнобиля, в басейні ріки Прип’ять та її притоках Уж та Тетерів, яка була розрахована на 2010–2012 роки. Під час розвідок було проведено такі роботи: досліджене місце можливого розташування подолу середньовічного Чорнобиля та уточнені межі городища Чорнобиль; обстежено 32 виселених села та смт Поліське в Зоні відчуження, а також 11 сіл з околицями у Іванківському р-ні Київської обл. За цей час було відкрито 41 пам’ятку археології (в тому числі три кургани) та перевірено стан 14 раніше відомих пам’яток. Виявлено та зібрано фрагменти різночасової кераміки, крем’яні вироби, керамічні прясла, скляні та кам’яні намистини тощо.
У 2012 р. у рамках програми «Сталий розвиток місцевих громад через актуалізацію культурної спадщини» спільною експедицією з Інститутом археології НАН України було проведено розвідки в околицях озера Нобель (північ Рівненської області). В результаті чого було обстежено близько 30-ти пам’яток кам’яної доби та Київської Русі, в тому числі Нобельське городище.
Протягом 2013–2020 років сектором археології та пам’яткознавства ДНЦЗКСТК було поновлено археологічні розкопки літописного городища Чорнобиль та розвідувальні роботи з метою дослідженню околиць пам’ятки. Загалом під час досліджень було виявлено близько 50 тис. фрагментів керамічних виробів, близько 2000 фрагментів скляних браслетів, 83 фрагменти скляного посуду, 150 скляних намистин, 76 виробів з кістки та рогу, більше 1000 металевих виробів, 62 пряслиця та 16 хрестиків з овруцького пірофіліту. За час дослідження пам’ятки виявлено більше 300 об’єктів кінця Х–ХVІ ст.: будівля кінця Х – початку ХІ ст., значна кількість господарських ям, шість вогнищ, системи парканів; зафіксовані сліди оранки та копання заступом. Знайдено значну кількість остеологічних залишків (кістки тварин). Виявлено також матеріали, що підтверджують існування на місці розташування городища стоянок кам’яної доби (попередньо пізньопалеолітичного та мезо-неолітичного часів). Під час досліджень 2016–2017 років у південній частині сучасного м. Чорнобиль були виявлені залишки двох сільських околиць літописного міста.
У 2014 році під час розвідок в околицях м. Чорнобиль було віднайдене Лелівське городище, відкрите Сергієм Вельміним у 1914 р. Функціонувало воно в ранньому залізному віці (милоградська культура) та за часів Київської Русі. У польові сезони 2019–2020 рр. на його території було проведене шурфування, в результаті якого виявлені поодинокі фрагменти кераміки періоду Київської Русі.
У 2017 р. було виявлено залишки рову антропогенного походження, який, за попередніми висновками, був сформований наприкінці ХІ ст. та проіснував приблизно до середини ХІІ – початку ХІІІ ст. У 2019 р. було з’ясовано, що об’єкт має не тільки складну стратиграфію, а і складну структуру – було зафіксовано другий рів, розташований строго паралельно з виявленим два роки тому. Найімовірніше, що рови становлять собою частину залишків фортифікаційних споруд давнього міста. У 2020–2021 рр. було продовжено розкопки оборонно-фортифікаційних споруд. У 2022 р. через неспровоковану військову агресію росії проти України, в результаті чого Зона відчуження понад місяць була під окупацією, продовжити польові дослідження не вдалось.