Назва напряму і піднапряму: Родинний побут (родинні відносини)
Експедиція: Брусилів-2015
Хто записав: Кондратюк Олена (О. К.)
Дата запису: 31 серпня 2015 р.
Місце запису: Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Ліска
Респонденти: Ольга П. (О. П.), 1937 р. н., переселена з с. Межиліска Народицького р-ну Житомирської обл.,
Іван П. (І. П.), 1934 р. н., переселений з с. Великі Кліщі Народицького р-ну Житомирської обл.
Час звучання: 05:34
Напрям дослідження: Родинний побут
Піднапрями дослідження: родинні відносини
Ключові слова: Середнє Полісся, велика сім’я, неповна мала сім’я, взаємини між родичами
Текст інтерв’ю
1. Велика сім’я
О. К. А Ви не помните, щоб Вам мама чи баба розказувала, що раніше великі сім’ї були, щоб багато невісток жило?
О. П. Да.
О. К. А розкажіть як то воно було, що Вам розказували?
О. П. Сини були. Строїться не було за шо, коли жи не було тих грошей, копийки, даже солі не було за шо купити. Ну, як два – три сини женяться, як це вони не будуть жениться. І всі в одній хаті жили із свекрухою, свекром, невістки; по три колиски в хаті висєло, мені баба колись розказувала. І мирили, каже, ніколи не сварились. Наварить там шо було в одном казані і кушають. Було таке, було колись, ну вже не при мойой пам’яті.
О. К. Ваша мама так жила чи баба жила так?
О. П. Це баба жила. Мати вже сама. Два сини було в баби, то один радом хата і батько наш – радом хати. Вже отдєльно невістки були.
О. К. Коли Вам баба розповідала, хто головним був у великій сім’ї, як їх разом багато?
О. П. Свекор. Свекор і свекруха – самі старшіє. Оце так дєткі: ві – туди робіть, ві – туди. Колись же не було колгоспу, а земля в кажного своя була, ну й хазяйнували: там туди відправляють, там сіять, а тих – сапать, а тих ще щось і так і жилі, каже.
О. К. То це свекор цю роботу ділив чи хто?
О. П. Да, свекор самий старший був. Батько над хлопцями тими.
О. К. А над дівчатами, над невістками ?
О. П. А над дівчатами, нєвєстки, навєрно тоже свекор іми командував, не знаю.
О. К. Роботу звечора свекор видавав кожному, куди кому, шо робить?
О. П. Це не знаю, чи з вечора, чи вранці.
І. П. Вранці. Повстают.
О. П. Вранці повстають, дай одправляє, навєрно, на роботу.
О. К. А мама, свекруха вона дома залишалась?
О. П. Мама большинство дома. Того, шо вона не молода, вже старіша, вже може на полі не могла робить, то вона варила їсти. А яка колись варива була? Не було ж нічого. Таке-яке порося вгодують, шо на сковориді крутиться, як жарить. Колись я знаю, ще як моя мати пошла замуж за удовця на двоє діток, їхня мати померла як вони були маленькими: брату було штири годіка, а сестри повтора. І тоді я сама старша в матири, тоді ше сестра в мене була і баба була, довго жила з нами. І трудненько ж було, колгосп колгоспом, а шо ж, робить-робить і трудодня записали, нічого не получали, а робили, ще й добре робили. І якесь поросятко вгодують. Заколють. То вже так по шварочку всім одрежуть, на сковородці зжарат. То вже того шварочка з’їси, так ще ж хочеться помазать ту сковородку. Ми малі булі, як станем мазать аж та сковородка ходором ходить.
О. К. Баба Вам розказувала, вони разом на полі робили, вони потім те, що зібрали ділили чи все разом було?
О. П. Все в одну сем’ю. Вони ж одна сім’я була, як вони будуть ділить його? Все в одну хату. А вже баба розказувала, а вже як одделяли сина, який не хотів вмєстє, то одделяли і давали якусь там четвертини називалися землі, так як частину землі одтого і вже он сам хазяйнував. Наверно якусь хатину построїв, куди ж його одделяли?!
2. Мала неповна сім’я.
О. К. А Вам тоже батьки розказували, що у Вас теж така сім’я була?
І. П. Да, в мене в самого сєм’я велика була.
О. П. В їх у сем’ї восьмеро було, восьмеро дітей, батька забрали на фронт і батько не вернувся.
І. П. Три хлопці і п’ять дівчат було.
О. П. Мати, одна мати, сама вигодувала стіки дитей, трудно було як, і голодно, і холодно. Вон вже ондо мені розказує, повстаємо вранці за вєровочки і йдемо в ліс, шоб сухого голячка наломать, шоб в хаті пропалить і шось їсти зварить, так жили послє войни.
3. Ставлення до старших родичів.
О. П. Полягали спать, в хаті вже трохи холодно, а син прибіг до батька. Каже: «Тату, діду холодно». «А ти полізь на чердак, на хату, там лежить свитка, принеси, дєда вкриєш». Тей син полєз на тей чердак, половину одрєзав і несе половину. «Чо ти половину?», – каже. «А це, тату, як ти будеш старий, то я ше й тобі половину оставив. Тебе вкрию».
О. К. Батьків поважали, на «Ви» звертались?
О. П. На «Ви», весь час на «Ви».
О. К. А зараз дітки до батьків на «Ви» звертаються?
О. П. На «ти» всі, моє внуки мамо «ти», бабо «ти», на «ти», колись учили так, а зараз не учать.