Експедиція Володарка-2012 Традиційне тваринництво

Текст інтерв’ю

1. Утримувані тварини

С. Ц. А от по скільки у вас господарі тримали худоби?

Г. Г. Сколько хто.

С. Ц. Ну от коровки скільки, одну коровку, дві коровки тримали?

Г. Г. Ну, саме одна це у кажиного пошті була, а то і по двоє держалі.

С. Ц. А у батьків ваших, то колись, може, більше худоби тримали?

Г. Г. Мой батько, то дєд його був куркульом, держалі пару волов і навіть і три корові.

С. Ц. А коників, то вже тоді не тримали за колгоспу вдома?

Г. Г. Нє.

С. Ц. Не тримали. А свиней по скільки штук тримали?

Г. Г. Колі хто. Хто скульмо возможность.

М. Г. А ми всігда свиноматок держали, да?

Г. Г. І це ми свиноматку ще держалі, бо це не я була.

С. Ц. Тобто ви тільки тримали, чи у селі багато хто тримав свиноматок?

Г. Г. То ми то всє трималі, трималі. Бо це ж з цього жилі, синок.

С. Ц. Угу. А кози, колись, тримали чи не тримали?

Г. Г. Булі кози, только так ни багато.

2. Утримання тварин

С. Ц. А де та вся худоба стояла?

Г. Г. Ну, хто, у хлєвах як в такіх, в сараях.

С. Ц. Нє, ну у вас як казали, хлів, у селі?

Г. Г. Хлєв.

С. Ц. А в тому хліві, то було одне велике приміщення і там все стояло, чи його якось ділили на одні, на двоє дверей?

Г. Г. Де-де-де на двоє, де делілі як двє штукі, то на двоє переділить, а на два, ну, м’ясця то. А як одна коровка, так в одному сараї стаяла.

С. Ц. А от свиня де стояла?

Г. Г. То свинушнік отдєльно вже робілі. Де може там, мо’ там у кого, дак і там де корова да одгорожені вуголок, да там стояла. Кому як колі пріходітса. Хто зробіть свінушнік атдєльно, да такє було.

С. Ц. А кури де?

Г. Г. Кура, то така худоба, шо воно на чім вже, де вже сяде, там у хлєвє вмєсто де корова, чи там…

С. Ц. А хліви у вас з чого будували? Дерев’яні були хліви?

Г. Г. Дерев’яниє большинство у нас вже ляса.

М. Г. І хати дерев’яні.

Г. Г. Усє з дерева.

С. Ц. А худобу у вас в хліві прив’язували, чи вона собі вільно ходила?

Г. Г. Як одна корова, дак ну шо йє прив’язувать. А як двоє, то може хто і прив’яже.

М. Г. В основном перегородки робили і вони як у вольєрчиках ходили. А в’язати так щось не було прінято, шоб це прів’язана худоба стояла.

С. Ц. А не було у вас так, щоб худоба стояла на гною?

Г. Г. На гною все времня ж так, не вичищалі, а так.

М. Г. Зверху настилали.

Г. Г. Зверху ж натопче. А потом уже становітса да вівозить.

С. Ц. То коли вже треба було орати, тоді гній...?

М. Г. Да, убирали. А так – зверху підстилали весь час...

Г. Г. Зімою так натопче вже таку гору...,

М. Г. ...сіно, солому.

Г. Г. ...шо, Господі, а тади вже весною вівозять.

М. Г. Але ж весь час зверху підстилалося, щоб вона на сухому лежала.

Г. Г. Ну, аякже.

М. Г. А там він перегнивав.

С. Ц. А чим підстеляли у хліві?

Г. Г. Соломою.

3. Випас та годівля тварин

С. Ц. Ясно. А скільки раз на день худобі в хліві їсти давали?

Г. Г. Як і саміє ємо – трі рази в день.

С. Ц. Три рази?

Г. Г. Вранці, в обід, і ввечір.

С. Ц. А куди той корм кидали?

Г. Г. Там же таке, вугол, да яселка такіє робілі.

С. Ц. А поїли із чого худобу?

Г. Г. З вєдер.

С. Ц. А десь от з річки, з озера можна було поїти худобу? Чи у вас так не поїли?

Г. Г. А шо ж, вона й сама нап’єтсе, як де ходіть, так і нап’єтса, як і з озера, і це. І де дощ який у калюжці наллєтца, дак худобіна нагнетса да й нап’єтца де попало.

С. Ц. А коли от худобу вже ставили в хлів? Доки її пасли?

Г. Г. Ну це по врем’ю, як погода се дає. Як довге, то то і довго пасетсе, як це довга осень, каже. І слава Богу, да й і коровка ще йде.

С. Ц. То то до снігу аж пасли?

Г. Г. Ага.

С. Ц. А виганяли коли худобу перший раз на пасовисько?

Г. Г. Тоже так вігонялі, як теплий, як колі вже потеплєє, тоди й віганяють.

С. Ц. А не казали, що там треба десь на Юрія виганяти?

Г. Г. Ну на це, то казалі, шо до Юрія сєно шоб було і в дурня. Шоб було запас.

С. Ц. А от як виганяли худобу перший раз на пасовище, їй не давали кусочок хлібчика з’їсти?

Г. Г. Пасочкі, святого хлєб[а] вінесеш да дасі, да перехрестішса. Давалі.

С. Ц. А не пекли у вас таких хрещиків ще з тіста?

Г. Г. Ага, хрещикі, да. На Хрестя хрещикі пеклі.

С. Ц. А що з ними робили, з тими хрестиками?

Г. Г. Ну це ж такє давалі це ж худобі вже. Як у полє приєде орать, дак бере з собою хазяїн та й того хреста дає худобі, святоє. І віганять у поле, дак тре’ дать. Дають.

С. Ц. А от свині у вас пасли в селі?

Г. Г. Паслі, і я пасла свинє. Назбіраємось да й пасем.

С. Ц. А гуси пасли чи ні?

Г. Г. І гуси.

С. Ц. А от як у вас колись худобу пасли? То наймали одного пастуха чи в чергу пасли, чи кожен своє пас?

Г. Г. Як у пріхо..., як де можна було, бо вже й не хотєлі пастуха, не можна було найті – то в чергу мусілі пасть. Пасті самі хазяїни. А як найдуть пастуха, так пастух пасе.

С. Ц. А чим йому платили, тому пастухові?

Г. Г. Ну грошамі. Як вже договорятца там.

С. Ц. А зерном?

Г. Г. Може й зерном давалі, не знаю. Но особенно – грошмі.

С. Ц. А не казали чи так не робили, що тому пастухові кожен день треба було їсти винести у поле?

Г. Г. Єсті – такє, єсті – було такє, шо кормілі по очереді. Це ж хазяйни. Сколько худоби – столько і кормілі.

С. Ц. А у вас пасли цілий день чи в обід приганяли худобу додому?

Г. Г. Приганялі. І ще як уже восень малий день, то тоди на цєлий день, а лєтком пріганялі.

С. Ц. А не вішали от худобі на шию якісь кілочки, щоб вона не бігала?

Г. Г. Чому нє, як є така-во, шо от, дак вєшалі. Такє зачіпіть, дак воно б’є по ногах і дак воно й не бєжіть так. Колодку таку вєшалі на шию.

4. Вирощування молодняка

С. Ц. А от телятко, як народилося, його не брали до хати, щоб воно трошки обсохло?

Г. Г. В яком врем’я народилоса. Як, напримєр, оце от тепло, да й осенню, так і зіма тепла, нема морозу, то й не бралі. А як морози, дак вносілі. Я і сама пойду, як уже бачу да стережу, да будю хазяїна, да вже вун вносів у хату, пока воно трошкі, днюв три чи шт[ири] окрепне. Так вносілі, забіралі в хату, як мороз.

С. Ц. А довго телятко на молоці стояло?

Г. Г. Як яка хазяйка схоче, так і... Як получається, ну на молоцє особенно з мєсяц трєба побуть йому, бо організм окрепне. А там уже кулєшкі пудварувалі.

С. Ц. А не пускали у вас ссати?

Г. Г. Є й хто от така корова, шо й не давала без теляті молока.

С. Ц. Ну але ж воно потім буде на пасовищі лізти ссати, те теля?

Г. Г. Ну так його ж, навєрно, не віганялі на пасовище.

С. Ц. А не робили у вас такі...?

Г. Г. А типу єжачкі такіє робілі.

С. Ц. О, о, о!

Г. Г. Да на морду, дак вона і не пускає, не допускає тоди вже корова.

С. Ц. Воно її коле...

Г. Г. Коле. Зробіть такого єжачка і надєнуть на пічку, і уже і віганяють. Так робілі.

С. Ц. А з чого їх робили, ті їжачки?

Г. Г. Трапку таку дадуть колючу на писка і ще шось. Не здумаю, шо це ще зроблювають. Ну шо колюче, те і в’язалі.

5. Годівля тварин, заготівля та зберігання кормів

С. Ц. А що у вас давали переважно от корові в хліві їсти?

Г. Г. Сєно. А вже як пасеться, дак не давалі нічого, но пашою. А зімою сєно і ще й ражку мєшалі. Сєчку секлі і мєшалі ражку, як доїтца корова. Як не доїтца – дак на сєно, на сєном стоїть, а як вже отєлітца, дак уже ражку ще дають трохі.

С. Ц. Ражка, то то січка мається на увазі?

Г. Г. Да, да-да, це ражку мєшать. Каже, тре’ намєшать уже ражкі корові. Сєчку насекаєм.

С. Ц. І що до тої січки ще давали?

Г. Г. Ну шо – в основному картоплі звариш чугун да воллєш. А може як є, дак дерть який, яка мука, дак обмєшаєш. Чимсь нада смачіть.

С. Ц. А свині що давали?

Г. Г. А свиням – в основном картопля. Варілі банякі картошкі.

С. Ц. А жолуді у вас не збирали свиням?

Г. Г. Чому нє, збіралі і жолуді, як де. Напрімєр, у нас там дубіна́ така, так і жолудь сипалі, дак воно хрустає так, як орєхі.

С. Ц. А де у вас колись сіно заготовляли? То господарі на своєму косили чи може десь ішов до лісу, на болото косив?

Г. Г. Ну отак, синок, де кому пріходілос. Так як косовіща такого не було особого, а так де якіє уголкі, де хто ворветци. Де коло лєсу. Там і косілі, собіралі сєно так.

С. Ц. А як сіно вдома зберігали?

Г. Г. Ну, так у сарай, де корова, дак там вішкі, то робімо, отакє наложуєм, да на тих вішках. І засєка ще, там де робеть, клуня яка, дак і там напіхають.

С. Ц. А у стожки не складали?

Г. Г. У стожки, у стожки складали, я й сама.

С. Ц. А під низ не клали нічого, під те сіно?

Г. Г. Чому нє, це вже такого, як це ж воно у нас тут називаєтьса... Клали, клалі, шоб не згнівало сєно.

6. Продукти тваринництва

С. Ц. А скільки раз на день корову доїли: два, три?

Г. Г. Як отєлітсе, дак трі рази доїлі. Як колі по скотіні, як вона колі дає молоко. Як хороша, дає добре, то іде й трі рази хазяйка, а так, так уже як відоїлась, так і один раз.

С. Ц. А от, ішла там хазяйка доїти, так, то вона вим’я спочатку мила?

Г. Г. То подмивать, а як же ж, трапочкою биреш, вітреш сухенькою, і як яка хазяйка. А друга дак (Сміється).

С. Ц. І так?

Г. Г. То, пробачте, надоїть, шо й ни можна його й…

С. Ц. А доїли у що?

Г. Г. Хто в видро, то такіє дайнічкі спеціальниє. В кого шо, в кого шо було.

С. Ц. А свиней коли різали у вас? До якогось свята?

Г. Г. Так як, ну, оце к празніку уже, к Рождєству обічно білі свинчай, к Пасці білі. У кого яке завєдєніє: свадьба чи хрестіни якіє, чі уродіни, дак тоже білі.

С. Ц. А хазяїн сам бив чи йому хтось приходив бити, колій був?

Г. Г. Синок, большинство самі. А такий, як у мене був хазяїн, так ну це треба було просіть, вун сам не зробіть.

С. Ц. А чим кололи свиню? Як у вас казали, жугало?

Г. Г. Жигайло.

С. Ц. А чим смалили?

Г. Г. Ну кульом, а потом уже сталі ціє лампі. А то кульом, соломою. Соломою обналожить і в соломі варить, а там кульом. Запалює да і все.

С. Ц. То свиню обкладали соломою, так?

Г. Г. Соломою зразу.

С. Ц. Воно обгоріло..,

Г. Г. Обгоріло.

С. Ц. …а тоді ще кульом?

Г. Г. Потом кульом.

С. Ц. А де забивали свиню: на вулиці, чи в хліві?

Г. Г. Нє, в хлєвє, та чого ж, в хлєвє. Де вона стоїть.

С. Ц. А розбирали де свиню?

Г. Г. Ну де смалілі, там і розбіралі. Там на уліці, де смалеть. Там миють, воду теплу греть треба да міть, да розбірають.

7. Торгівля тваринами

С. Ц. А десь у вас там були якісь такі великі ярмарки чи базари, щоб худобою торгували?

Г. Г. У нас не було. Єзділі це там у сусєднє, де Красіловка, казалі, такій базар був велікій з худоби. Дак уже туда, в Красіловку возілі, да возілі ночою. Ночою собіралі. А в нас такіє сьола маленькіє, шо не було базаров у нас.

С. Ц. А от як худобу продавали, то можна було корову продати разом з тим мотузком, що привів корову на базар?

Г. Г. Як корова продаєтца обізатєльно треба, шоб із своєю воловодом. В нас воловод казалі.

С. Ц. То той воловод віддавали чи той, хто купив, мав свій воловод?

Г. Г. Тей, шо купів – тому вже воловод. Ну з воловодом же корову ту продають.

С. Ц. А гроші давали з рук у руки чи у полу кидали?

Г. Г. По моєму, шо в руки. У полу я не знаю. Мо’ то якіє вже такіє знахарі, синок.