Експедиція Володарка-2012-4 Традиційне землеробство (Вирощування сільськогосподарських культур) 5

Текст інтерв’ю

1. Сівба зернових

С. Ц. А які у вас там були ґрунти? Це був пісок чи суглинок?

Г. Г. Пещана земля в нас.

М. Г. Була легенька піщана земля, але на диво все одно на ній все родило. Тому шо дихали рослини, корені.

С. Ц. А не говорили, що там від якогось до якогось свята треба посіяти? Чи від Пречистої до Покрови, чи як?

М. Г. Весною все починали після Благовіщиння.

Г. Г. Господь благословляє землю.

М. Г. Да, це всі роботи на зимлі після Благовіщиння починались. От, буквально пройде Благовіщиння, на слідующий день люди як мурашки всі на ланах уже. От, старалися так.

2. Рільницькі вірування та обряди

С. Ц. А от, як виходив чоловік на поле орати, то він відразу ставав до роботи, чи, може, спочатку хрестився, молився, щось у Бога просив?

Г. Г. Ну, це да ж, хрест ложить, да каже: «Благослові, Господі, і поможі, шоб усе, шоб вроділо земєлька свята». А може й молітву хто молів, я ж не знаю, я ни знаю.

С. Ц. А от не пам’ятаєте ви такого, щоб, як перший раз йшли заорювати, першу борозну орати, щоб там якусь скибочку хліба поклали чи на борозну, чи у борозну, чи з собою мали взяти?

Г. Г. Бралі святу пасочку, бралі.

С. Ц. То спеціально відрізали від пасочки?

Г. Г. Да, да і ложилі.

С. Ц. То то він мав десь його на борозну покласти, чи як, той хліб, пу пасочку?

Г. Г. Ну, ложилі, а куда його, чи в бо́розну, чи… Навєрно в борозну.

С. Ц. А не дивилися на місяць, чи старик чи молодик?

Г. Г. Ну, оце от такє, на молодіку.

М. Ц. Посадку любу на молодий місяць, шоб розвивалося, да. Це придержувались, старалися.

3. Сівба зернових

С. Ц. А от сіяв то з чого чоловік, якусь собі коробочку вішав на шию?

Г. Г. Да, така коробка дерев’яна тоже.

М. Г. Зплетена з тонкого такого, чи лози, та, чи дерева?

Г. Г. Так як дерев’яна кругла така коробка, надається на шию і тоди сєє. А у кого то прамо із мешка якого, чи торбу яку надеє, да й сєє, кому хто як.

М. Г. У кого з чого буде.

С. Ц. А сіяли у вас як: в одну руку, чи в дві руки?

Г. Г. Ну, хто як, по моєму, шо у правой руцє всєгда сєють. З правої руки.

4. Вирощування овочів

С. Ц. А от картоплю у вас як садили: під плуг чи якось вручну?

Г. Г. Вручну.

С. Ц. Лопатки, копанки?

М. Г. На городах все вручну.

С. Ц. А спочатку, колись от давніше, як ви малі були, то садили…?

Г. Г. Ну так зорують да і под плуг і кідаєм зразу. Коробку надеє, надеєцця на плечі, недеє і пошов.

М. Г. Ага, а лошадь іде, оре, а слідом ідуть, коробку надінуть з картошкою і зразу кидають.

С. Ц. А потім ту картоплю як обробляли? Її волочили, підгортали?

Г. Г. Волочілі сначала, пока от-от-от уже вона сходіть, дак шоб бур’янов значіть [не було. – О. В.]. Дак поволочать, дак чістенька, а тади вже обробляють сапамі баби.

Г. Г. Ну і окучували тоже сапами.

С. Ц. А от що у вас ще вирощували з такого – городини: огірочки, помідори?

Г. Г. То помідори й огірки – все сєялі.

М. Г. Всю городину, да.

Г. Г. Всю гародіну. Квасолю теж, тикву обов’язково, ну, цю гарбузку, так. Це обов’язково, бо потім і худобі її, і як їстівні, і сємєчькі білі, чомусь зараз не практикуєтьса, а в дитинстві ми постійно сємєчкі білі їли.

5. Жнива

С. Ц. А от, скажімо, у вас більше жали серпами чи косили вже косами?

Г. Г. Косамі мужчіни і бабі серпамі. Коб убрать.

М. Г. Було ше ж не у всіх хатах же ж чоловіки є, дак серпами баби жали. А як чоловіки є, то косами виходили.

С. Ц. А до кіс не приробляли такі ще грабки?

Г. Г. На грабки – це мужчіни дак уже которий так іскосіть, шо прамо так положіть, як женщіна віжне. Так красіво положіть на грабкі. А друге не способне, дак…

М. Г. Ну од хазяїна теж залежить, якшо єсть способность.

С. Ц. А, скажімо, ті серпи, то вони були які: фабричні чи ковальські?

Г. Г. Заказувалі в кузні.

С. Ц. А в’язали чим оте зжате?

Г. Г. Самім тим, а де вже, дак ми жалі осоку траву. Ту здорову, де в болоті.

С. Ц. То перевесла робили вже із осоки?

Г. Г. Перевесла робілі да то вєзалі осокою. Де було в болоті така здорова та трава, дак вєзалі тою.

С. Ц. А цуркою не користувалися, щоб закрутити перевесло?

Г. Г. Аякже, обізатєльно цуркою, дак тєсно зв’язувала цурка. Як перекрутіш, як зав’я[жеш], да устиркнеш – такій уже тади тугій снопок.

С. Ц. А складали потім як його? Оті снопи, як їх складали?

Г. Г. Як склад[али]? Тако у копі, по тріцать снопов – це вже пувкопа. Тріцать снопов. Потом уже звозілі вже ж у такі клуні, да вже ховалі.

С. Ц. А у копи у вас не складали по шістдесят штук?

Г. Г. Ну, а чому нє? Шєсдєсят – це вже копа.

М. Г. Це ж півкопи – трідцить, вони сказали. Шістдесят – це…

Г. Г. Пувкопа – це тріцить, а шістдесят – це вже копа.

6. Обжинки

С. Ц. А от виходили перший раз жати, зажинали, не було у вас такого, щоб два пучки жита навхрест клали?

Г. Г. А як вижиналі, то тоді оставлялі бороду, казалі. Да от робілі бороду.

С. Ц. Бороду робили?

Г. Г. Угу. А так я не знаю на хрест.

С. Ц. А то вже ту бороду робили, то то вже коли, на обжинки.

Г. Г. Да, тоди як кончають, дак уже пріберуть у квєткі єї і та й оставлять житечко.

С. Ц. То на полі її лишали, ту бороду?

Г. Г. На полі.

М. Г. Цветамі прикрасять і на полі лишали.

С. Ц. А її зв’язували чимось, ту бороду?

Г. Г. Ну такою вже там травою, я ж кажу. Чи цею осокою скручувалі. А може де то хто якою трапкою, не знаю.

М. Г. Лєнтою.

Г. Г. Лєнтою якою може кому. Як хто, хто чим зв’єзав.

С. Ц. А не казали, що то має бути обов’язково щось червоне, якщо її зв’язувати?

Г. Г. Ну то да, старалися, шоб стрі..,

М. Г. Шоб червоною, по возможності старалися червоною, да.

Г. Г. …стрічку.

М. Г. Шоб виразно.

С. Ц. А до хати не брали пучок колосочків, щоб потім у церкві посвятити на якесь свято?

Г. Г. Стояло, а шо ж.

М. Г. Всігда.

Г. Г. Та й такє воно.

М. Г. На Маковєя завжди святили.

Г. Г. Тади бралі, святілі.

М. Г. Ну, ці трави, які обично на Макавєя сватять, обов’язково туда ще й колосків – для багатства, то повір’я, шо це багатство принесе, от, і наступний урожай хароший буде, о. І крім того там ще ж мак входив в той букет обов’язково, лікарські рослини.